Информация от Галки Щерицы :
высылаю свои комментарии на письмо Ассоциации банков, а также Проект Закона с исправлениями и дополнениями.
Хочу также напомнить, что самым реальным и приемлемым для всех решением, по прежнему, остается мой первый вариант - выкуп Украинскими государственными банками у коммерческих банков всех валютных кредитов по договорам отступа по цене 40% от их суммы, а далее конвертация по курсу на дату подписания договора.
На время передачи задолженности и замены валюты кредитования, необходимо ввести мораторий на погашение кредитов и процентов, чтобы заемщики не несли дальнейшие риски, связанные с валютными курсами.
И государство не пострадает, а наоборот, получит большую прибыль от этой операции, и коммерческие банки не станут саботировать нам дальнейшие варианты выхода из тупика.
В приложении мое первое предложение по госбанкам и комментарии письма АУБ. Я думаю, что АУБ будет шокирована такой откровенностью о прибылях банков.
Письмо в НБУ:
«Щодо врегулювання питання валютних ризиків
позичальників комерційних банків в Україні»
Економічна ситуація, що склалась на даний час в Україні, пов’язана з політичним протистоянням та негативно позначилась на платоспроможності населення України.
Особливо це позначилось на позичальниках банківських та інших фінансових установ, у зв’язку із падінням національної гривні та ростом курсу іноземних валют, на тлі збіднення народу, при чому заробітна платня та інші соціальні виплати залишилися на попередньому рівні, а подекуди навіть зменшилися. Багато хто із громадян України навіть втратив роботу. Найбільш постраждалими заручниками політичних та економічних криз в Україні є позичальники фінансових установ (комерційних банків), що мають іпотечні кредити в іноземних валютах, які ми змушені були брати, бо Держава не забезпечує своїх громадян житлом.
Держава, Національний Банк України та Міністерство фінансів України, інші державні структури зобов’язані захищати права та добробут своїх громадян, забезпечувати стабільність економіки країни та національної валюти (Конституція України).
В черговий раз, а це вже відбувалося у 1998, 2005 та 2008 роках і тепер, 2013-2014 роках, держава не вживає жодних дієвих заходів щодо підтримки та полегшення скрутного становища своїх громадян.
Враховуючи складну економічну ситуацію, що склалась в Україні та з метою недопущення подальшого зубожіння понад 7 мільойнів громадян України-позичальників та їх сімей, громадське об’єднання позичальників банків звертається до вас з проханням (вимогою) врегулювання питання валютних ризиків, що несуть позичальники та їх сім’ї, та які були спричинені не з нашої вини – обставин непереборної дії (форс-мажор). Валютні ризики повністю перенесені на позичальників, в той час як позичальники не мають жодних інструментів впливу/регулювання на курси валют, економічну та політичну ситуації в Україні.
Ми, позичальники, як громадяни України є добропорядними платниками податків до державного бюджету і своєчасно та в повному обсязі виконуємо свої податкові та інші зобов’язання перед Державою, відповідно до Конституції України.
Натомість, Держава Україна взяла на себе зобов’язаня забезпечити усім громадянам України достойні та стабільні умови проживання, що внесено у Конституцію України. Для регулювання та контролю за виконанням Конституційних прав та обов’язків усіма учасниками, резидентами та нерезидентами, фізичними та юридичними особами і Державою, Держава створила державні контролюючі та регулятивні установи.
Допустивши на території України військові дії та падіння економіки, не втрутившись своєчасно у обставини непереборної дії, Держава не виконала узяті нею Конституційні зобов’язання щодо платників податків.
Таким чином, якщо Держава не забезпечила стабільність економіки, національної валюти та спокою і безпеки платників податків та їх майнових і грошових цінностей, усі спричинені збитки та ризики платникам податків (у даному випадку позичальники за іпотечними кредитами у іноземній валюті) держава зобов’язана прийняти на себе, та відшкодувати у повному обсязі.
Пропонуємо розглянути наступну пропозицію щодо врегулювання питання валютних ризиків та прийняти відповідну Постанову, що дозволить зняти дане питання на майбутнє:
За кредитами фізичних осіб, що обліковуються в іноземній валюті:
1. Виділити бюджетні кошти для переведення кредитів у іноземних валютах у національну валюту за курсом НБУ на дату підписання кредитного договору, з метою припинення подальших валютних ризиків для даної групи позичальників.
2. Кошти, направити на рахунки державних банків України - Ощадного та Експортно-імпортного банків України.
3. Ощадному та Експортно-імпортному банкам України за договором відступу прийняти від комерційних банків України валютні іпотечні кредити, сплативши їм 40% вартості, з дисконтом 60%.
Враховуючи той факт, що деякі комерційні банки такі, як Дельтабанк, Приватбанк та інші,
мають у своєму кредитному портфелі валютні кредити, що були їм відступлені раніше за договорами відступу іншими комерційними банками (Сведбанк, ПІБ і інш.), прийняти рішення про їх відступлення на умовах попередніх договорів з врахуванням сум, що були погашені позичальниками на зменшення заборгованості за тілом кредиту, за час обслуговування після відступу такого кредиту. Та обліковувати вартість кредитів, що були відступлені з дисконтом, виходячи з вартості суми відступу, а не суми зобов’язання.
Якщо на дату прийняття даної Постанови сума погашення позичальником основного зобов’язання (без врахування сплачених відсотків та штрафних санкцій) відповідає або перевищує суму заборгованості за кредитом, за якою придбавалися права на даний кредит, то такі зобов’язання повинні вважатися як виконані в повному обсязі і, сторони відмовляються від подальших претензій один до одного.
*** Комерційні банки не матимуть збитків від цього, адже вони сплатили від 10 до 15 відсотків вартості таких кредитів, коли їх придбавали. Крім того, позичальники сплачували банкам відсотки, нараховані не на суму придбання зобов’язань, а на суму загальну залишку боргу. Також комерційні банки зекономили на витратах по залученню ресурсів. Витрати на ресурси були лише у розмірі суми відкупу кредитів.
4. Ощадний та Експортно-імпортний банки України повинні здійснити конвертацію даних кредитів за курсом, що діяв на дату підписання кредитного договору.
5. Подальше обслуговування зазначених кредитів уже у національній валюті повинно буде здійснюватися Ощадним та Експортно-імпортним банком України. Також, комерційні банки повинні передати їм усі права та обов’язки за даними кредитами.
6. Відсоткова ставка по іпотечним кредитам повинна бути встановлена не вище 2-3% річних, як це має місце в усіє Європейських країнах.
Відсоткова ставка за кредитами, наданими на інші потреби, не може перевищувати облікової ставки Національного банку України, що встановлена станом на дату реструктуризації, та не може перевищувати ставки, встановленої кредитним договором.
7. На час проведення передачі кредитів у іноземній валюті від комерційних банків до державних банківських установ України, та з метою покращення фінансового стану позичальників, вводиться мораторій на погашення основної заборгованості по тілу кредиту та за нарахованими відсотками.
8. Кошти, що будуть сплачуватися позичальниками, пов’язані з виконанням зобов’язань за кредитами, в межах даної Постанови, повинні будуть накопичуватися та обліковуватися банками на окремих рахунках та використовуватися на цільову державну програму з іпотечного кредитування за пільговими відсотками.
Письмо в АУБ:
Коментар на лист Асоціації Українських Банків до НБУ щодо
Проекту Закону «Про переведення кредитних зобов'язань з іноземної валюти в національну».
Розглянемо лист АУБ до НБУ у викладеному в ньому порядку.
1. АУБ у своєму листі зазначає, що обрані НБУ шляхи розв’язання проблеми врегулювання ситуації з погашенням зобов'язань за кредитами в іноземній валюті, забезпеченими іпотекою, які фактично перекладають всі збитки лише на кредитора, на погляд АУБ, не відповідають принципам справедливості і збалансованості інтересів всіх сторін. А в умовах вкрай незадовільного поточного фінансового стану банків, напруженості з виконанням ними економічних нормативів (особливо достатності капіталу) через фактор девальвації гривні, додатковий фінансовий тягар несе загрозу дестабілізації всієї банківської системи, наслідки якої для економіки і населення України недооцінювати просто недопустимо.
Проте, якщо розглянути дану проблему через призму порядку застосування бухгалтерського обліку у банках України, то можна легко спростувати усі наведені у листі АУБ аргументи, як такі, що не відповідають дійсності.
Для цього, необхідно дослідити та проаналізувати як відображається у обліку банківські операції за позиками у іноземній валюті, щоб спростувати посилання банків на невідповідність принципам справедливості і збалансованості всіх сторін, та дестабілізацію усієї банківської системи України.
Розглянемо ситуацію на простому прикладі. І не будемо додатково ускладнювати приклад обліком прострочених платежів за кредитом, відсотками, комісіями, пенями, штрафами та обліком неамортизованих премій, дисконтів, тощо, що може різнитися у обліковій політиці різних комерційних банків, тим паче, що внутрішньобанківський облік вище перерахованих операцій не має відношення до питання створення Проектом Закону «Про переведення кредитних зобов'язань з іноземної валюти в національну» загрози дестабілізації всієї банківської системи. Просто зазначимо, що у банках є облік і таких статей доходів, не загострюючи на цьому уваги.
Наприклад,
Для простоти обрахунку показників банку, пов»язаних з кредитуванням у іноземній валюті, та для для демонстрації фактичного стану справ на банківському ринку, припустимо,
що загальний розмір кредитного портфелю банків України за кредитами у іноземних валютах складає умовну суму - 10 мільярдів доларів США.
Відсоткова ставка за цими кредитами буде в умовному розмірі 10% річних. ( сума отриманих банками відсотків за кредитами у іноземній валюті приблизно складатиме суму 1 млрд доларів США на рік.
(Звичайно кредитний портфель банків у іноземній валюті обліковується у іншій сумі і, середньозважена відсоткова ставка за даними кредитами не 10% річних, а вище, але ми приймемо приклад у такому вигляді, бо він дозволить отримати уявлення про дійсний стан речей у банках).
Так, у 2008 році, станом
на 01.10.2008р. курс НБУ складав 4,8613 грн. за 1 долар США,
і це буде умовно дата виникнення зобов»язань перед банками за кредитами.
Кожний банк має свою «Облікову політику» тому, у балансі банку, за спрощеною схемою, це відображається наступним чином :
Видано кредит фізичним особам готівкою у іноземній валюті
Дт. 22.. «Кредити, що надані фіз. особам» - 10 000 000 000,00 дол.США / 48 613 000 000,00грн.
Кт. 1001/1002 «Каса» (видано кредит готівкою) - 10 000 000 000,00 дол.США / 48 613 000 000,00грн.
та відображається на рахунках валютної позиції банку і в еквіваленті валютної позиції банку:
Дт. 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти у доларах США» 48 613 000 000,00 грн. (10 мільярдів доларів США х 4,8613грн. курс НБУ)
Кт. 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти у доларах США» у сумі 10 000 000 000,00 USD / 48 613 000 000,00 грн.
Станом
на 01.01.2009р. курс НБУ склав 7,70 грн. за 1 долар США.
Таким чином різниця між попереднім курсом та поточним курсом складає суму 2,8387 грн. (7,70 – 4,8613) за 1 долар США.
У балансі банку здійснюється переоцінка валюти за позичковими рахунками автоматично по закінченні операційного дня банку:
Перша проводка
Дт. 22.. «Кредити, що надані фіз. особам» - 10 000 000 000,00 дол.США / 77 000 000 000,00грн.
Кт. 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти у доларах США» у сумі 10 000 000 000,00 USD / 77 000 000 000,00 грн
Друга проводка
Дт. 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти у доларах США» 28 387 000 000,00 грн. (на суму курсової різниці між поточним курсом НБУ та попереднім, 7,70грн – 4,8613грн = 2,8387 грн 10 мільярдів доларів США х 2,8387грн.)
Кт. 6204 «Результат від операцій з іноземною валютою» у нашому прикладі складає суму - 28 387 000 000,00 грн.!
(Інформаційно: Клас 6 Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, до якого входить і рахунок 6204 (пасивний), має назву «Доходи банків».***
Таким чином, ми бачимо, що курсова різниця за позичковими рахунками станом на 01.01.2009 року, у зв»язку із зростанням курсу валют, склала умовну суму доходів банків у розмірі 28 мільярдів 387 мільйонів гривень.
Немає сенсу продовжувати далі приклад, та демонструвати, як відображалися результати переоцінки валют за кредитами на доходах банків за результатами їх роботи з 2009 по 2014 роки. Наведений приклад демонструє, що зростання курсу долару з 7,70 грн., станом на 01.01.2009 року до 11,752057 грн. за долар на 19.05.2014 року, буде мати для банківської системи України такий же позитивний результат, тобто дохід банків за період з 2009 року і станом на 19.05.2014 року складе умовну суму, виходячи з прикладу – 40 520 570 000,00 грн.
А якщо ми врахуємо і дохід отриманий банками від зростання курсу валют за 2008 рік, то загальний дохід банківської системи України, у наведеному прикладі, складає умовну суму 68 907,57 млн.грн. (28 387,00 млн. грн. + 40 520,57 млн. грн.).
Це означає, що банки спрацювали за рахунок зростання курсу валют до національної валюти з понад прибутком, за рахунок тільки однієї переоцінки іноземних валют.
Слід зазначити, що у даному прикладі не відображено доходи банку від сплачених комісій за видачу кредиту, а це суми у розмірі 1-3 відсотки від суми кредиту, що приблизно дорівнює сумам від 100 млн. до 300 млн. доларів США. Не наводиться приклад відображення у балансі доходів банку по статті «Процентні доходи за кредит», а це приблизно складає суму 1 млрд доларів США на рік та «Доходи банків від здійснення операцій з купівлі ВКВ на міжбанківському ринку за заявками фізичних осіб» 1 % від суми заявки.
Також, не враховано, той факт що, що щомісячно позичальники купували у банківських обмінних пунктах за комерційним курсом іноземну валюту для погашення кредитів та відсотків за ними за комерційним курсом, що значно перевищував курс, що діяв на дату підписання договору, та курсом, вищим ніж ця валюта фактично придбавалась обмінним пунктом банку. Так, різниця між курсом купівлі банками іноземної валюти та її продажем складає суму 0,05 грн. на 1 доларі США (станом на 01.01.2014 банки купували по 8,20 грн.. за 1 Долар США, а продавали по 8,25 грн.). Тоді, якщо в середньому вважати, що банки продають іноземну валюту для погашення відсотків за кредитами приблизно у сумі 1 млрд. доларів США та на погашення заборгованості по тілу кредиту приблизно також у сумі 1 млрд доларів США, то виходить, що позичальники купують в обмінних пунктах банків 2 млрд. доларів США на рік.
Якщо суму купівля валюти в обмінних пунктах банків помножити на різницю між курсом продажу та купівля цієї валюти, то стаття «Дохід банку від неторгівельних операції» тільки за рахунок продажу готівкової валюти позичальникам складе суму 100 млн.грн. на рік.
Окремо слід зазначити, що банки практикують надання кредитів з погашенням фіксованої щомісячної суми (так званий ануітет), за яким сума кредиту до погашення, згідно графіку погашення кредиту, перевищує суму самого кредиту у 4 і більше рази!, а в кредитному договорі зазначається відсоткова ставка у розмірі від 8 до 12 відсотків річних. Реальна відсоткова ставка за такими кредитами може складати 400% і більше, ці суми також збільшують статті доходів банків від кредитів та перекривають ризики за безнадійними кредитами з захмарними чайовими
Якщо підрахувати усі сплачені позичальниками суми за такими кредитами, то виявиться, що позичальники вже декілька разів виплатили суму кредиту і відсотків банкам, але не зважаючи на це, до цього часу залишилися боржниками банків.
Перевірити як діє ануітетна схема погашення кредиту можна в Інтернеті через пошукову систему «кредитний калькулятор - ануітет».
Ще одна категорія кредитів у кредитному портфелі банків, це кредити придбані у інших фінансових установ за договорами відступу. Такі кредити придбавалися за 10-15 відсотків вартості загального кредитного портфелю, тоді, як сума заборгованості у позичальників не змінилася і залишилася у первинному розмірі.
Сума таких позик складає приблизно 28-30 відсотки в кредитному портфелі банків за кредитами фізичних осіб у ВКВ. Сума дисконту банків за такими кредитами приблизно складає суму від 2,5 до 3 млрд. доларів США – дохід банку. Крім того, дана категорія позичальників сплачує банкам відсотки із повної суми заборгованості за кредитом та погашає основний борг за кредитом, собівартість якого для банків вже. З врахуванням погашень за час відступу, у більшості випадків нульова. Фактично банк вже заробляє на даній категорії кредитів чистий дохід з відсотками.
Придбавши згідно договору відступу кредитний портфель, банк витратив від 10 до 15 відсотків ресурсів зі свого коррахунку, а це значно здешевило витрати банку на утримання цього кредитного портфелю, а отже, значно вплинуло на розмір витрат (економія) за статтею «витрати банку на придбання ресурсів».
У четвертому абзаці АУБ пише у своєму листі, що цитата «Через брак часу, відведеного на розгляд законопроекту, АУБ не здійснювала детальний розрахунок фінансових втрат для банків від запровадження його норм.»
Якщо ми поглянемо вище на наведений Приклад, то одразу стає зрозуміло, чому забракло часу «для здійснення детальних розрахунків фінансових втрат для банків від запровадження норм», адже на справді банки розуміють, що несправедливо отримані доходи від курсових коливань, їм необхідно буде вилучити із своїх доходів. А сам детальний розрахунок дуже легко здійснити простим відніманням та множенням. Необхідно відняти від курсу НБУ за 1 долар США станом на 19.05.2014 року (11,752057грн.) курс НБУ за 1 долар США на дату договору, як у нашому прикладі на 01.10.2008 року (умовно це 4,8613грн.), тобто суму 68 907,57 млн. грн. І це саме та сама сума, на яку зубожіли позичальники, та за їх рахунок, збагатіли банки.
Також комерційні банки в зазначений період отримували доходи, більші, ніж вони мали би отримувати, якщо б кредити у ВКВ були своєчасно переведені у національну валюту у 2008 році. Суму доходів банків за цими статтями важко обрахувати так, як вона складається із суми витрат клієнтів на придбання ВКВ через обмінний пункт банку або на УМВБ, розмір нарахованих відсотків повинен був бути меншим, бо позичальник мав би змогу направляти на погашення кредиту більші суми, ніж фактично направляв.
Необхідно зазначити, що стаття 3 Проекту Закону «Про переведення кредитних зобов'язань з іноземної валюти в національну» передбачає, що «Всі платежі, що були сплачені за кредитним договором до моменту проведення реструктуризації зобов’язань за кредитним договором перерахунку не підлягають.». Тобто, усі отримані доходи, окрім курсової різниці, залишаються банкам.
Виходячи з вище викладеного, п»ятий абзац листа АУБ залишається без коментарів, лише цитується: Як свідчить офіційна статистика НБУ, за перший квартал 2014 року (коли девальвація офіційного курсу гривні до долара США склала 37 відсотків, а станом на 14.05.14 вона вже перевищує 47 відсотків) збільшення гривневого еквіваленту заборгованості за валютними кредитами лише за «тілом» кредиту, не кажучи вже про відсотки, складало близько 9 млрд. гривень, що відображає орієнтовну суму втрат банків за цей період.
Прийняття Національним банком України та Верховною Радою України Закону України «Про переведення кредитних зобов'язань з іноземної валюти в національну» зменшить розмір кредитного портфелю банківських установ, а також зменшить розмір сформованих банками резервів за кредитами у іноземних валютах на 41,36%, та позитивно позначиться на нормативних показниках банку. Для врегулювання питання зростання короткої валютної позиції Національний банк може запропонувати поступове її вирівнювання, наприклад, на протязі шести місяців. У більшості банків кредити у іноземних валютах видавалися за рахунок залучення коштів у іноземних банків або материнських установ, тому показник зростання короткої валютної позиції у таких банків не буде мати актуальний характер.
Запропонований Проект Закону встановить справедливість щодо розміру зобов»язань позичальників перед банками та унеможливить у подальшому здійснення спекуляцій на валютному ринку України, з метою збагачення одних його учасників, за рахунок зубожіння інших, тому, що його учасники не будуть зацікавлені у зростанні курсу іноземних валют шляхом спекуляцій та інших механізмів впливу на курс і знецінення національної валюти. Такий захід стабілізує курс іноземних валют до національної валюти.
Втрати банків, що несе норма законопроекту щодо «прощення» боргу у вигляді різниці між сумою кредитної заборгованості та сумою, отриманою іпотеко держателем в наслідок реалізації предмета іпотеки врегульовуються віднесенням їх до валових витрат, і розмір їх не настільки є значним, як розмір втрат громадян України в наслідок зростання курсу валют. Крім того, банки вивільняють частину коштів на рахунку 24 «Резерви під заборгованість за кредитами, що надані клієнтам», яку можна направити саме на покриття таких втрат.
Також, як зазначалося вище, за кредитами, наданими на умовах погашення «ануітет» та за кредитами, придбаними за договорами відступу, банки отримали значні понад прибутки, які їм забезпечують покриття і втрат, пов»язаних з «прощенням» боргу і втрат, пов»язаних з необхідністю виконання банками нормативів валютної позиції чи одномоментної купівля банками необхідних банку обсягів іноземної валюти.
Проаналізувавши вище викладену інформацію, та беручи до уваги наведений умовний Приклад статей доходів банків від здійснення кредитування у іноземній валюті, видно, що ніяких додаткових фінансових навантажень на банки здійснюватися не буде, лише відбудеться справедливе і збалансоване відображення інтересів усіх сторін: і банків, і позичальників. Такий варіант розвитку подій унеможливить одночасне падіння платоспроможності усіх позичальників, що може мати значно більші негативні та непередбачувальні наслідки для банківської системи України, їх ліквідність та платоспроможність, та негативно вплинути на економіку України в цілому, аніж «прощення» боргу у вигляді різниці між сумою кредитної заборгованості та сумою, отриманою іпотекодержателем, в наслідок реалізації предмета іпотеки, та від перерахунку курсових різниць за кредитами, на дату договору.
Просимо Вас, шановний Степане Івановичу, прийняти Проект Закону «Про переведення кредитних зобов'язань з іноземної валюти в національну» з врахуванням зауважень і змін, що додаються до даного заперечення.
З глибокою повагою,
Учасники Фінмайдану.
19.05.2014р.
Література:
* Постанова Правління Національного банку України 27.12.2007 N481, Зареєстровано в МЮ України 22 січня 2008 р. за N 48/14739 «ІНСТРУКЦІЯ з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України» (із змінами).
** Постанова Правління Національного банку України 17.06.2004 N280 ( z0918-04), зареєстрована в МЮ України 26 липня 2004 р. за N 919/9518 «ІНСТРУКЦІЯ про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України ( z0918-04) {Із змінами).
*** Постанова Правління Національного банку України 17.06.2004 N280 Зареєстровано в МЮ України 26 липня 2004 р. за N 918/9517 Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (із змінами).
Added after 14 minutes:
Доктор, это текст с фейсбука
