Свіжі граблі

krinichka:Ребята, я не в куггсе, так фантазірую, а якщо з пожежної машини, зі сходинок,  з відстані 6 метрів, осколками скла не поцарапає?))))))))

Просто:

Лучше с вертольета, на бреющем, в вираже- если попадешь, то заберут снайпером )))

slav:Что свидомые попритихли?
Где пэрэмоги, где зрады, где патриотический угар??
Порадуйте, что ли, какой нибудь свидомой аналитекой, а?))
Может с самолетом ростовским, аферу уже раскрыли или с терактами в брюсселе, поделитесь, инересно же!
Не молчите, скучно без вас))

chief39:
Взял у Узарена за правило писать бухим?  

sps:Слава, все или почти все - плохо. Ты доволен?

slav:с вами за компанию

slav:
Говорили же вам, те кто поумнее, в 13-м - сидите дома.

slav:Студент, Это собирательнвй образ!

Ірина Геращенко заявила, що партія "Самопоміч" ще на самому початку виборчого процесу в Кривому Розі створила передумови для обрання Юрія Вілкула мером Кривого Рогу.
"День голосування в Кривому Розі позаду. І тепер можна сказати. Мені соромно за "Самопоміч". Це ж треба так не поважати місто, щоб виставити в кандидати пройдисвіта, людину без біографії, без досвіду, без освіти, без професії, лжеофіцера та афериста, який збрехав ЦВК при подачі документів"

Екс-заступник прокурора Київської області Олександр Корнієць направив до Окружного адміністративного суду міста Києва позов з вимогою визнати незаконним наказ генпрокурора про призначення Давида Сакварелідзе заступником генпрокурора — прокурором Одеської області.

Erick!:Зашквар ГПУ продолжается..

slav:Студент, Это собирательнвй образ!

slav:krinichka, Тебя когда читаешь, задаешь себе вопрос - зачем в психиатрических клиниках подключают интернет???  
                 Безнадежный случай...

slav:
krinichka, Растолкуй мне еще один момент. Чего Шевченко пишет - на Украине, как всегда и было, а сейчас, с какого то перепугу, вдруг, все стали говорить - в Украине?
Это какой то комплекс неполноценности?

Сьогодні серед наших співвітчизників точиться неформальна дискусія щодо того, як правильно слід казати:  "в Україні" чи "на Україні" Ось як висловлюється щодо даної  синтаксичної побудови відомий український філолог професор Олександр Пономарів:
Ще за радянських часів багато хто цікавився, чому чуємо й читаємо в Росії, у Франції, в Англії, у Вірменії, але на Україні. Після того, як наша Батьківщина відновила свою незалежність, в офіційному вжитку запанувала форма в Україні. Проте окремі громадяни її не сприймають і вишукують різні підстави, аби повернутися до старого — на Україні.

Треба сказати, що в народній творчості і в красному письменстві вживані обидві форми: на Україні і в Україні. Напр., у Т. Шевченка: «Серед степу широкого на Вкраїні милій», і «В Україну ідіть, діти, В нашу Україну». Якому ж варіантові слід віддати перевагу? Свого часу це питання глибоко дослідив великий знавець української мови Іван Огієнко. Ось що писав він у статті з промовистою назвою «В Україні, а не на Україні»:

«Коли говоримо про докладно окреслену територію, як закінчене ціле, або про самостійну державу, тоді завжди вживаємо прийменник в чи у (а не на): в Австрії, в Америці, в Румунії, у Франції, в Польщі, в Росії і т. ін. Що ж до прийменника на з місцевим відмінком, то його вживаємо при географічних назвах на питання «де» тільки тоді, коли територія, що про неї йдеться, не окреслена докладно, не самостійне ціле, тільки складова частина якоїсь держави: на Поділлі, на Полтавщині, на Київщині, на Волині, на Буковині… До непродуманих традиційних форм належить і вислів на Україні, що має в нас прецікаву історію… Цілі віки ми чули то na Ukrainie (від поляків. — О. П.), то «на Украине», а тому й защепили собі це «на Україні» як своє власне, зовсім забувши про його історичне походження й не відчуваючи, що це власне «на» — болюча й зневажлива ознака нашого колишнього поневолення… Стара наша Русь чи Малоросія складалася з кількох частин: Галичина, Волинь, Поділля, Україна (головно Київщина). Хто слова «Русь» чи «Малоросія» вживав на означення цілого народу, для того Україна була тільки частиною; це, скажемо, завжди бачимо в XVII—XVIII віках, наприклад, в універсалах Богдана Великого або в літопису Величка й ін. Україна мислилась тоді частиною цілого народу, Руси, а тому вислів на Україні був нормальний…

Але вже за старих часів дехто розумів Україну значно ширше, а тому й писав в Україні… Шевченко у своїх творах звичайно мислив Україну як назву для всього нашого народу, а тому й уживав на питання де місцевого відмінка з прийменником в: У нас в Україні старий Котляревський отак щебетав. Було колись в Україні лихо танцювало. На весь світ почули, що діялось в Україні. Виріжуть гайдамаки ворогів в Україні. Сю ніч будуть в Україні родитись близнята. Мені однаково, чи буду я жить в Україні чи ні; також на питання куди: В Україну ідіть, діти, в нашу Україну. Сини мої, летіть в Україну. Линуть в свою Україну тощо… Але звичайний традиційний погляд, що Україна — то частина другої держави, несвідомо захоплював і Шевченка, чому й він нерідко писав на Україні, на Україну… Мусимо змінити стару граматичну форму й уживати тільки в Україні, в Україну, викинувши остаточно з нашого вжитку граматичну ознаку нашого колишнього поневолення» (Рідна мова. 1935. Ч. 2. С. 67—72).

Отже, основною (а в офіційному мовленні єдиною) формою є в Україні. Проте не варто виправляти фольклорних та літературних творів, де з історичних причин уживаний вислів на Україні.