Извиняюсь за много букв, но статья интересная, як на мене, процитирую полностью.
Мне вот жальче всего будет текилу и рыбу.
С текилой пока нормально ещё, а вот рыбы уже не хватает. Особенно таранки Азовской. А бычков в Крыму видели по 120 грн десяток? Так что надо что-то делать
Собственно первоисточник:
Ми вже звикли до росту цін на пальне. Нас не здивуєш медіа-лякалками про те, що всього через 40 років на планеті нафти закінчаться запаси нафти. Вчені щось вигадають - думаємо ми. Якби не ця надія - від думок про зістрибування з "нафтової голки" було б страшно. Але, крім нафти, швидко закінчуються й інші ресурси. Перелік восьми з них, нестача яких по-різному змінить наше життя, ми й пропонуємо нижче.
1. Гелій
Для чого нам гелій? Ним надувають повітряні кульки. І він скоро закінчиться.
Гелій потрібен для LCD-моніторів, якраз таких, за одним з яких ви, швидше за все, читаєте цей текст. Гелій також потрібен для ... та майже для будь-якого предмету з розряду high-tech. Речовина має найнижчу температуру закипання з усіх наявних на Землі матеріалів, він потрібен усюди - хоча б для виробництва оптоволокна.
Або - пам’ятаєте, добрий доктор Айболит Хаус любив змушувати команду своїх підлеглих робити нещасним жертвам "еМеРТе", воно ж "магнітно-резонансна томографія"? Так от, скоро це задоволення може закінчитися. Хитрий прилад використовує в своїй роботі не менш хитрі магніти, які треба охолоджувати саме гелієм.
Гелій, який можна видобувати традиційним способом, закінчиться десь за 25 років.
Звісно, його можна отримувати з повітря, "виловлювати" чи "вифільтровувати" звідти. Тільки коштуватиме таке задоволення десь в 10 000 разів дорожче, ніж сучасне видобування.
2. Какао та шоколад
Звертали увагу на те, як подорожчав за останні роки шоколад?
Справа в тому, що "цивілізований світ" давно вже підсів на цей наркотик (так, деякі вчені вважають шоколад саме наркотиком - точніше, теобромін, який входить до складу улюблених шоколадок). А какао росте лише на екваторі, ну й в зоні 10 градусів по обидва його боки. Пам’ятаєте географію? Це якраз зона постійних конфліктів і політичної нестабільності.
Більшість шоколаду потрапляє "в цивілізацію" з Західної Африки. А там - страшна спека, чорненькі дітки з Калашніковими охороняють чорних діток-рабів, які збирають боби какао, інші чорненькі дітки з Калашніковими, які нападають на фермерів... А самій рослинці, перш ніж щось дати фермерові, треба п’ять років рости. Враховуючи, що весь збір урожаю відбувається вручну, фермерам стає дуже невигідно займатися какао.
3. Мідь
Розвіданих запасів міді у нас залишилося приблизно на 56 років. Перш за все, цей матеріал потрібен для електрообладнання і всього, де треба з малими втратами передавати струм. Хто міняв "проводку", знає – можна використовувати алюмінієвий кабель, а можна дорожчий, але кращий – мідний. Ще важливіша мідь у всіляких радіо-приладах, високочастотному зв’язку, точній електроніці і т.п. Українські параноїки-виживальники ховають до гірших часів мотки мідного дроту. Американські складують мідні одноцентові монети – вартість міді в такій монеті вже давно вища, ніж 1 цент, який вона символізує.
Цікаво, як зміниться наша техніка, коли видобуток цього ресурсу закінчиться? Чи надовго вистачить вторинної сировини?
4. Текіла
Шаленство довкола біо-пального, схоже, знищує текілу. Кактусам агави в Мексиці, з яких роблять цю випивку, і так вже було кепсько з цілком природніх причин. Але після підвищення цін на біодизельні культури, мексиканські фермери випалили поля агави і саджають рентабельнішу кукурудзу. Текілі, як масовому алкогольному напою, скоро прийде кінець...
5. Фосфор і фосфати
Фосфорні добрива – основа сучасного екстенсивного сільського господарства. Фосфорні добрива сиплють в ґрунти, рослини ростуть. Надлишки добрив дощі змивають у водойми, в яких після цього не виживає нічого, крім синьо-зелених водоростей. Американська геологічна комісія по запасам (USGS) визначила статус фосфору чітко й безнадійно: "у сільському господарстві немає жодних замінників фосфору" (There are no substitutes for phosphorus in agriculture). Все.
Без фосфорних добрив сільському господарству, як ми його знаємо, – кінець. Як, до речі, й біо-пальному, для виробництва-вирощування якого потрібні гігантські купи фосфатів.
Залишилося їх на планеті (якщо темпи використання не знизяться) десь на тридцять років.
6. Свинець
Свинець при сучасних темпах використання закінчиться через 40 років. Доведеться рибалкам вішати грузики з золота - хоча де там, його ж перестануть видобувати через 30 років. Доведеться, отже, вішати на льоску великі залізяки й камінюки.
7. Риба
Погані новини для рибоїдів – схоже, зараз на планеті живе останнє покоління, яке може масово споживати мертвих рибок. Якщо людство не вдасться до дуже жорстких і політично дуже складних заходів (саме так – ідеться про свідоме обмеження споживання і вилову), ми з’їмо всю доступну для вилову у промислових масштабах "дику" рибу протягом наступних 50 років. Охочим до рибки нащадкам доведеться або платити за неї астрономічні суми, або днями сидіти на берегах українських річок (якщо тоді в них ще хтось зможе виживати) у сподіваннях зловити якого-небудь карасенятка.
Єдиний спосіб вберегти "дику" рибу, до якого поки що додумалися вчені – оголосити акваторію розміром десь між 30 і 40% площі океанів морськими заповідниками. Досягнути міжнародного консенсусу для реалізації такого плану сьогодні неможливо, як і забезпечити його дотримання на широченних просторах Світового Океану.
8. Вода
Вода в ХХІ столітті буде дефіцитом. Принаймні, так вважає ООН. Багатії всього світу дружно скуповують права на прісноводні ресурси, прекрасно розуміючи, що скоро ця рідина стане величезною цінністю.
Війни за чисту воду до України поки що не докотилися, але на планеті вони точаться запекло. Деякі з останніх резонансних прикладів – конфлікти між Ізраїлем і палестинцями, яких Ізраїль послідовно позбавляє доступу до води. А в Індії і Пакистані ця проблема стоїть, можливо, найгостріше з великих країн.
Нестачу питної води відчувають міста на всіх континентах. Прісна вода стрімко перетворюється на дефіцитний природний ресурс. Артезіанські водоносні пласти поступово вичерпуються, перш за все – для потреб сільського господарства, особливо тваринництва.
Водяні бунти і війни за чисту воду – загрози, яких людству в цьому столітті, схоже, не уникнути (хіба що ми всі разом раптом різко подобрішаємо і порозумнішаємо). Найпесимістичніші вчені навіть прогнозують, що "до 2050 року запаси прісної води практично вичерпаються, а 4 млрд. людей навіть не зможуть задовольнити добову потребу в питній воді".
Отже, друзі, вже потрошку можна починати готуватися – скоро на нашу цивілізацію чекають величезні зміни.
