125я статья УК - нужна консультация.

Есть заява в милиции, оформленное участковым дело, переданное в суд, который решает о возбуждении или отказе. Достаточно ли для возбуждения заявления пострадавшего и мед. заключения о легких телесных, или нужны еще свидетельские показания, если подозреваемый не признает? Какие обычно сакции назначает суд - "карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року." Какой нынче размер необлогаемого минимума? теже 17 грн? Чем грозит осуждение по 125й, какие налагает ограничения (занимаемые должности, выезд за рубеж и т.п.)

Дело оформляет ("шьет" ) следователь. Прокурор утверждает обвинительное заключение, после чего дело передается в суд. Суд рассматривает дело с вызовом подсудимого, прокурора и допрашивает свидетелей, которые указаны в обвинительном заключении и заявлены адвокатом подсудимого.
Во время процесса судья вправе закрыть дело, отправить дело на ДС - дорасследование, либо вынести приговор.
125-я не предполагает дополнительного наказания, поєтому будет только основное. Тут будет штраф скорее всего, по 125-м штрафы выписывают обычно, если первая часть. Да если и не первая даже.
Ну или оправдательный приговор, его никто не отменял
пс н/о минимум - те же 17 грн.

CoolMad, Еще вопрос. У пострадавшего есть свидетели. Вроде как готовы дать показания. Подозреваемому есть смысл играть в несознанку, отрицать или просто отказатсяо т дачи показания на основании 63ст. Конституции, или признать все? В пояснениях следователю не признал что бил.

BlackAlex, Ну я не взялся бы давать руководство как нужно делать. Для этого нужно хотя-бы почитать дело. В уголовном процессе все может казаться просто, и с такой же простотой вылезть в проблему.
Вы мне скажите в интересах какой из сторон происшествия задаете вопрос, я постараюсь ответить. можно в лс

в интересах подозреваемого.

Багато чого Ви упустили... дуже багато)
Для початку прочитайте цю статтю. Якщо питання будуть - звертайтесь)
Стаття 27. Притягнення до кримінальної відповідальності не
               інакше як за скаргою потерпілого

    Справи  про  злочини,  передбачені  статтею  125,  частиною 1
статті  126  Кримінального  кодексу  України,  а  також справи про
злочини,  передбачені  статтею  356  Кримінального кодексу України
щодо  дій,  якими  заподіяно  шкоду  правам  та  інтересам окремих
громадян, порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, якому і
належить  в  такому  разі  право підтримувати обвинувачення. В цих
справах  дізнання  і  досудове  слідство не провадяться. Зазначені
справи   підлягають   закриттю,   якщо  потерпілий  примириться  з
обвинуваченим,   підсудним.   Примирення   може  статися  лише  до
видалення суду в нарадчу кімнату для постановлення вироку.
    Справи про   злочини,   передбачені  частиною  1  статті  152
Кримінального кодексу України, порушуються не інакше як за скаргою
потерпілого,   але  закривати  їх  за  примиренням  потерпілого  з
обвинуваченим, підсудним не можна.
    Якщо справа  про  будь-який  із  зазначених  у частині 1 цієї
статті злочинів  має  особливе  громадське  значення,  а  також  у
виняткових  випадках,  коли  потерпілий у такій справі чи в справі
про злочин,  зазначений  у  частині  2  цієї  статті,  через  свій
безпорадний стан,  залежність від обвинуваченого чи з інших причин
не може захистити свої законні інтереси, прокурор порушує справу і
при відсутності скарги потерпілого.  Справа,  порушена прокурором,
направляється  для  провадження дізнання чи досудового слідства, а
після  закінчення  розслідування  розглядається судом в загальному
порядку.   Така   справа   в   разі   примирення   потерпілого   з
обвинуваченим, підсудним закриттю не підлягає.
    Прокурор вправі  в  будь-який  момент  вступити   в   справу,
порушену суддею за скаргою потерпілого,  про злочини,  зазначені в
частині 1 цієї статті,  і підтримувати обвинувачення в суді,  коли
цього  вимагає охорона державних або громадських інтересів чи прав
громадян.  Вступ прокурора в справу не позбавляє потерпілого прав,
передбачених  статтею 49 цього Кодексу,  але справа в цих випадках
за  примиренням потерпілого з обвинуваченим, підсудним закриттю не
підлягає.

СВАРОГ, все верно, спасибо что поправили. Я забыл про частное обвинение

Заява пострадавшего есть.

Решайте с терпилой. Штраф и издержки все равно платить, судя по изложенному. А так еще и судимость будет.

Завтра буде час то я більше розпишу. З телефону мені зараз не зручно писати.

Вла-д, с пострадавшим нет контакта. А что судимость кроме "позорного пятна"? в ментовку не возьмут?

судимость будет негативно влиять (в различной степени) на: трудоустройство, особенно на госслужбу и солидные компании, открытие визы и т.д. для чего берут справку о несудимости можно почитать http://www.aventa.com.ua/nes.html поняв для чего нужна такая справка, можно точно будет понимать чем плохо иметь судимость.

ну, пугает только виза - остальное не мешает. Увы, но нет возможности договорится с потерпевшим.

Як завжди не вистачає часу роз"яснити власними словами) Дуже багато писати.
Цитую Постанову Пленуму Верховного Суду України. Якщо є питання - пишіть.

25. Суди зобов'язані забезпечити належний розгляд заяв громадян про злочини, справи про які порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, і не допускати фактів необґрунтованої відмови у порушенні цих справ. Водночас необхідно суворо додержувати вимог ч. 1 ст. 27 КПК про те, що кримінальні справи про перелічені в ній злочини можуть бути порушені тільки за наявності скарги потерпілого або його законного представника. У скарзі мають бути чітко викладені підстави для порушення справи, зокрема обставини, час, місце, мотиви, наслідки вчинення злочину, його кримінально-правова кваліфікація та відповідні докази; дані про особу, яка підозрюється в його вчиненні; прохання про притягнення її до кримінальної відповідальності тощо.

Рекомендувати судам якомога ширше використовувати у справах зазначеної категорії інститут примирення потерпілого з обвинуваченим, підсудним (яке може мати місце як на стадії попереднього розгляду справи суддею, так і в судовому засіданні, але до закінчення судового слідства) і підтримувати діяльність тих громадських організацій, які ставлять за мету досягнення такого примирення до судового розгляду справи, повідомляти осіб, що вчинили злочин, про наявність у районі (місті) таких організацій, надавати останнім відповідну інформацію. За клопотанням зацікавлених учасників судочинства (особи, що вчинила злочин, потерпілого, їх представників) суд може оголосити перерву в судовому розгляді справи і надати їм можливість звернутися до зазначених посередників для вирішення конфлікту і досягнення примирення.

Якщо потерпілий не скористався правом на примирення, яке було роз'яснено йому судом, то за наявності достатніх даних про вчинення щодо нього злочину суддя виносить одну постанову про порушення кримінальної справи і призначення її до розгляду.

У разі вчинення злочину зазначеної категорії неповнолітнім або особою, яка через свої фізичні чи психічні вади або з інших причин не може сама захистити свої інтереси, суддя направляє порушену кримінальну справу прокурору для провадження досудового слідства.

26. Звернути увагу судів на обов'язковість одержання від потерпілого письмової або усної заяви (скарги) про притягнення до кримінальної відповідальності підсудного у справі публічного обвинувачення, коли результати судового слідства свідчитимуть про необхідність змінити кваліфікацію злочину на статтю кримінального закону, якою передбачено відповідальність за якийсь зі злочинів, перелічених у ч. 1 ст. 27 КПК (справи приватного обвинувачення). У разі відмови потерпілого подати таку скаргу (заяву) і за наявності до того відповідних підстав підсудний має бути виправданий за відсутністю складу злочину, що не позбавляє потерпілого права звернутися до суду із заявою про порушення кримінальної справи у межах строків давності, передбачених ст. 49 КК.

27. Суддя не вправі відмовити у прийнятті скарги потерпілого про притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 125, ч. 1 ст. 126, ст. 356 КК, якщо скарга надійшла до суду з прокуратури чи з інших компетентних органів у порядку, встановленому п. 3 ч. 2 ст. 97 КПК. При розгляді такої скарги суддя повинен викликати потерпілого і з'ясувати його думку, а також інші обставини, необхідні для прийняття правильного рішення.

За скаргами про вчинення зазначених злочинів суддя зобов'язаний у передбачені ст. 97 КПК строки порушити кримінальну справу чи відмовити в цьому.

Порушена кримінальна справа має бути призначена до розгляду у строки, зазначені у ст. 256 КПК.

28. У разі надходження до суду поряд зі скаргою потерпілого зустрічної скарги суддя за наявності підстав виносить постанову про порушення кримінальної справи за зустрічним обвинуваченням і призначення справи до судового розгляду. Відповідно до ч. 4 ст. 251 КПК суддя вправі об'єднати зустрічні обвинувачення в одне провадження. У таких випадках обом заявникам надаються процесуальні права як потерпілого, так і підсудного, у зв'язку з чим кожному з них слід забезпечити дотримання і тих, і інших прав.

29. При проведенні судових дебатів необхідно додержувати вимог ст. 318 КПК. Оскільки в цих дебатах можуть брати участь особи, які не мають юридичної освіти (підсудний, потерпілий, цивільні відповідачі тощо), головуючий у судовому засіданні перед початком дебатів повинен роз'яснити їх учасникам суть і призначення цієї процесуальної дії.

Якщо у справі беруть участь і потерпілий, і його представник, право на виголошення промови в судових дебатах надається їм обом.

Ненадання слова в судових дебатах потерпілому, цивільному позивачу, їх представникам є підставою для скасування вироку.

Відсутність під час судових дебатів представника цивільного позивача не дає підстав для залишення судом цивільного позову без розгляду.

30. У справах приватного обвинувачення при об'єднанні в одному провадженні зустрічних обвинувачень слово для виголошення промови під час судових дебатів надається учасникам судового розгляду один раз, причому спочатку особі, яка першою подала скаргу про порушення кримінальної справи. Це не позбавляє їх права обмінятися репліками.

31. При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди за позовом потерпілого суди повинні керуватися відповідними положеннями Цивільного кодексу України та роз'ясненнями, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 р. N 5).

32. Згідно з ч. 3 ст. 341 КПК головуючий зобов'язаний роз'яснити потерпілому та його представнику зміст вироку, строки і порядок його оскарження.

Визнати правильною практику тих судів, які у випадках, коли справу розглянуто без участі потерпілого, направляють йому копію вироку.

33. Суди повинні суворо додержувати вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства України щодо забезпечення прав потерпілого при закритті кримінальної справи. При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності за статтями 7, 71, 72, 73, 8, 9, 10, 111 КПК потрібно з'ясувати думку потерпілого з цього приводу.

Суд зобов'язаний повідомити про закриття справи потерпілого або його представника шляхом вручення чи направлення їм копії відповідної постанови, яка згідно зі ст. 12 КПК може бути оскаржена ними в апеляційному порядку.

BlackAlex, Саша, вопрос немного поставлен некорректно. По своему опыту могу сказать что по легким телесным никто никаких УД не заводит. Результат экспертизы на бумаге есть что это легкие телесные?

Added after 2 minutes:

Саш, я не вкурил - заява на тебя лежит? ты соседу морду набил а он на тебя написал?


судимость имеет свойство гасится так что не надо пугать народ...

Added after 50 seconds:


забей и успокойся.

Вэ, по легким телесным как раз самые вонючие и скандальные дела, и именно уголовные. Которые очень часто переквалифицируются в хулиганку ради палки милиции. И насчет забить совет, это только если ТС в действующие собирается, тогда да, надо

Вла-д, а какая радость милиции с хулиганки? ничего не понятно.

Показатель. В месяц надо возбудить определенное (не меньше) количество уг. дел постатейно. И ваше счастье, если уже кто-то нахулиганил. А щас полгода закрывать...
А насчет судимости-нет мыслей, что может детям  впоследствии помешать судимый отец? Примеров масса

V, а что ты имел ввиду под "гашением судимости"?

Trapper, отвечу за  V, имел ввиду Раздел 13 "Судимость" УК Украины. Судимость может гаситься по прошествию определенного времени или сниматься. Подробнее в первоисточнике, а именно ст. ст. 89, 90, 91 УК.

semvladislav, ага, и значение это будет иметь только лишь при квалификации следующих преступлений, если по-простому.
А требование в ИЦ МВД о судимости, которое продолжают неконституционно требовать при устройстве на работу все более-менее уважающие себя организации, причем и на родственников в том числе остаются актуальными.
А там как раз и будет вне зависимости от сроков давности висеть штампик о судимости.