Поэзія для задоволення

КУХЛИК

Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші — не мина жодної крамниці.
Попросив він:
— Покажіть кухлик той, що з краю. —
Продавщиця:
— Что? Чево? Я нє понімаю.
— Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка.
— Да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка. —
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
— На Вкраїні живете й не знаєте мови. —
Продавщиця теж була гостра та бідова.
— У мєня єсть свой язик, ні к чему мнє мова. —
І сказав їй мудрий дід:
— Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови.



Павло Глазовий - Київ, "Дніпро", 1989

Прочитал несколько раз.


И это еще в далекие 80-е.   

Ох и любите "антисоветчиной" заниматься.

Це мыстецтво, сынку

Джони, давай больше    

Які чудові на Вкраїні вечори:
Цибуля, шкварки і з олієй картоплина…
Петро з Параскою у лісі роблять сина -
Які чудові на Вкраїні вечори.

Одарка в клуні нахилилась до свині.
Піду до неї та візьму її в обійми.
Вона одружена, а я ж бо самостійний,
З ким залицятися - однаково мені.

А гарно як на Україні уночі -
Сховавшись від людей хрустіти шматом сала,
І відшукати де горілку ти сховала,
Ой, гарно як, аби ви знали, паничі.

Село поснуло, тільки мукає теля.
Піду до клюба, та й на кобзі там заграю.
Багато раз на тому світі пригадаю -
Як на городі ми спіймали москаля.
(С) КВН ХАИ


Ну і  на додаток стареньке

Як романтично пахне ковбаса
І помідори в банцi зашарiлись.
А в пляшечцi, так тихо як роса,
Горiлочка домашня причаїлась.
I сало нiжно зваблює тiльцем,
I хлiб наставив загорiлу спину...
Якщо ж ти млiєш, слухаючи це,
Чому ж ти, бл*дь, не любиш Україну?!

werdna,      

Аж сльози пирскнули ))