Є дискусійне питання, яке вже третій тиждень не дає мені спокою. Питання апеляційного перегляду тих рішень, що не підлягають такому перегляду в силу імперативної норми КПК.
Передісторія така.
Взявши нову і дуже цікаву своєю заплутаністю справу я не без бою отримав ряд ухвал слідчих суддів стосовно неправомірності відмови у задоволенні моїх чисельних клопотань про призначення слідчих дій; скасував постанову про зупинення досудового розслідування; зобов'язав слідчий орган та прокурора вчинити у належний строк певні процесуальні дії тощо.
В текстах таких ухвал є дуже важливі для мене, як сторони захисту, обставини та факти, які я сподівався застосовувати в ході судового процесу, зокрема такі факти як порушення порядку вручення повідомлення про підозру та порушення строків досудового розслідування без його продовження прокурором тощо.
Відомим є те, що КПК містить вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені до апеляційного суду (ст. 309), мої ухвали в такий перелік не попадають, а отже не можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, про що в принципі і вказано в самих текстах ухвал.
Проте 15 червня 2015 року я дізнався про те, що прокуратура вирішила оскаржити одну із таких моїх ухвал. Я до цього серйозно не віднісся, думав, що прокурор хоче отримати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження для свого начальника - і все. Проте 16 червня в ході судового засідання я був дуже здивований тим фактом, що апеляційне провадження по перегляду судового рішення, що не може бути переглянуте, відкрили та справа буде слухатись.
Потім були і відводи, і інші неефективні способи захисту від судового свавілля, проте одну із дуже важливих для мене, а перш за все для мого клієнта, ухвал слідчого судді було скасовано.
В судовому рішенні апеляційної інстанції не було зазначено ні норму процесуального закону, на підставі якої взагалі апеляційний суд прийняв до провадження скаргу прокурора, ні норму закону на підставі якої таку ухвалу суд скасовує.
Згодом почалось поновлення строків прокурором, і таким чином, які і описане мною вище, було скасовано ще дві ухвали слідчого судді, що не оскаржуються. Також без жодного правового обгрунтування, проте я погодивши позицію із клієнтом взагалі відмовився брати участь в таких "судових засіданнях".
Ось поступово підійшов і до самого дискусійного питання

- Чи хтось із практикуючих юристів мав досвід бачити або чути про скасування ухвал слідчого судді, що не підлягають оскарженню? Зі слів знайомих суддів, такі випадки не є поодинокими, проте позиція цих суддів цілком співпадає із моєю. В реєстрі не знайшов.
- Може хтось має ідеї, до якої норми закону можна прив'язати таке право апеляційного суду скасовувати ухвали слідчого судді? Печерський суд мені щось підказував про ЗУ "Про право на справедливий суд", проте я нічого там не знайшов.
Ситуаційним прикладом може послужити наступне:
Слідчий суддя своєю ухвалою скасовує постанову слідчого про зупинення досудового розслідування. Які перспективи оскарження такої ухвали?
Наперед дуже дякую майбутнім учасникам дискусії, якщо такі звичайно будуть

Мені дуже важливо насправді розібратись і бути на 100% впевненим в тому, що апеляційний суд приймає завідомо неправосудні рішення, та рухатись далі.




Редаговано: CoolMad (10-07-2015 15:29)