Красний Хутір і Honda Mafia: Перезавантаження

Насамперед хочу подякувати всім, хто взяв безпосередню участь у поїздці 1 березня, а також тим, хто брав участь фінансово і матеріально!!!

Перший висновок, який хочу зробити: на мою думку, ми досягли хорошого проміжного результату завдяки чотирьом поїздкам по неблизькому маршруту.

Особливі слова на адресу Сімана, який хоч і трохи сповільнював наш рух, оскільки їхав на Газелі, але без нього (вірніше, без Газелі) обсяг завезеної потрібності для дитбудинку був би меншим.
Цього разу ми поїхали іншим маршрутом, звернувши з чернігівської траси вправо вже у Киптях і проїхали близько 70 км відремонтованою чудовою трасою до Шаповалівки, де повернули на Сосницю і далі звичним маршрутом.

Цього разу нашу делегацію супроводжували Наташа і Михайло з благодійного фонду, які завантажили Газель десятьма коробами зі 140 парами кросівок, 30 рюкзаків, 60 сумочок для дівчаток... Також завезли ще три повні комплекти комп'ютерів, банани, апельсини, лимони, набори зубна паста+щітка, солодощі, цукерки, гігієнічні пакети, мило, миючі рідини, медикаменти, настільні ігри!!! Всі кросівки були поміряні у нашій присутності і прийняті матеріально відповідальною особою дитбудинку на баланс!

Після приїзду ми розсортували все по пакетиках і вручили кожному в руки в актовій залі. А перед цим Наташа провела з дітьми розважальні ігри — навіть не очікував! Діти співали і на їхніх обличчях з'являлися усмішки, чого, власне, ми й домагалися! Кожному вручили ще й футболки і блайзери з символікою оператора МТС. Директор, на мій погляд, поводився дуже тихо і не заважав і навіть сприяв нашому процесу. Однак наших курточок чи шапок, завезених у попередніх поїздках, я не побачив, хіба одну-дві впізнав, та й то не впевнений. Через дорогу від дитбудинку на господарському дворі бачив величезну купу різнокольорового ганчір'я, що підтверджує слова директора про заборону санстанції приймати речі б/в і вимагав на будь-який товар сертифікати.

Після дитбудинку ми поїхали до Новгород-Сіверського, де вже більше тижня лежить у лікарні вихованка дитбудинку і для неї влаштували окреме свято з фруктами, цукерками тощо. І з приємним відчуттям, яке не зіпсував навіть дощ по дорозі назад, ми повернулися до Києва вже о дев'ятій годині.

Отже, дякую учасникам поїздки в особі Іри Paragraf та її подруги Маргарити, Міші Smog-у і його супутниці Лені, Андрію Siman і його супутниці (вибачте, не знаю імені), а також постійним учасникам і організаторам акцій Tar(a)kan-у і Оськи, і приємним хлопцям з фонду Міші і Наташі!

JoraKiev

На заправці Paragraf і Маргарита вирішили "промити очки". Настрій чудовий!

Робота кипіла у вчительській

Процес комплектації подарунків

Діти з подарунками...