Поїздка до ДБ "Красний Хутір" 16 березня 2013

Чергова довгоочікувана як для дітей, так і для нас поїздка до Красного Хутора відбулась  рівно через рік, як я вперше познайомився з Мафією, тобто з багатьма з Вас. 
О 5.55 на диво зібрались усі учасники біля метро Лісова і вже встигли перевантажити один одному подарунки, речі, всяке різне і корисне, що ми везли до Красного Хутора дітям, у тому числі й завантажили «реквізит» в особі Панча для Валери, але про це пізніше. На диво, приємне звичайно, о 6.00 ми, вишикувавшись колоною, виїхали в бік Красного Хутора, туди де нас люблять і завжди чекають. 
Перша година в рацiях була тиша, всі досипали і спілкувались усередині екіпажів. Після Киптів деякі пожвавились, а деякі повністю впали в сплячку. Дорога не дуже потішила, та власне ніхто й не сподівався на це. 
До Красного Хутора ми доїхали досить бадьоро, незважаючи на розбиту дорогу і не найкращу погоду. Рівно о 11.00 ми вже почали розвантажувати машини у тому самому звичному дворі школи Красного Хутора. 
Поки Agava і Таракан залагоджували орг. питання з керівництвом і всякими папірцями, решта як завжди оперативно розвантажили машини і приступили до сортування і пакування подарунків, побутової хімії та фруктів для дітей. У зв'язку з відсутністю організаторів поетичного гранту, черговий етап провели Дрей і Їжак, третiм почесним журі виступив, як зазвичай, Бодя. Поетичний конкурс залишив неоднозначні враження – все почалося чудовою сценкою за програмою, яку було залишено минулого разу дітям. Далі пішли авторські сценки, і власне вони то й залишили те саме враження того, що з одного боку ми розворушили дітей – вони не соромляться і не бояться нас, готують нам сценки, вчать вірші, але з іншого боку репертуар цих сценок спантеличив, судячи з усього, всіх учасників поїздки. Ну що ж напрямок задано, ініціатива є, вже добре. З рештою будемо боротись. 
Далі був гвіздь програми, точніше навіть не так, був Гвіздище). Цього разу з нами поїхав Срібний Чемпіон XXX Олімпійських Ігор з вільної боротьби в Лондоні-2012 – Заслужений Майстер Спорту України Валерій Андрейцев. 
Валера розповів дітям у дуже доступній і зрозумілій формі як він потрапив у спорт, як тренувався, як свого часу прийняв рішення залишитись у великому спорті, як за рік до Олімпіади-2012 отримав травму і був списаний з рахунків, але зміг відновитись і завоювати медаль. Далі був показаний майстер-клас. Покрутивши «реквізит» тобто Панча над головою, Валера продовжив спілкуватись із дітьми, що оточили його, вже з кожним особисто в неформальній обстановці. Всі хотіли не тільки сфотографуватись з Чемпіоном, але й поставити багато запитань. 
Трохи поділюсь своїми враженнями від виступу Валери (думаю, воно збіжиться з думкою багатьох учасників) – я слухав розповідь Валери, боячись щось упустити, що вже казати про дітей. Оплески, які, не побоюсь цього слова, прогриміли по закінченні його розповіді я не чув у Красному Хуторі ще жодного разу, як мінімум за останні 5 поїздок точно. Вони були дуже голосними, тривалими і час від часу повторювались. 
Валері величезне спасибі – справжній Чемпіон і Велика людина. 
Далі провели нагородження іменинників 1 кварталу 2013 року, роздали засоби гігієни та фрукти.  Поспілкувались із дітьми і пішли до їдальні перекусити. 
Поїли, посміялись, попрощались із дітьми і рушили в зворотну дорогу. 
Ось власне і вся розповідь про цю поїздку. 
Перераховувати і виділяти нікого не буду, ми всі знаємо один одного в обличчя і їздимо туди не за славою. Величезне спасибі всім хто брав участь у підготовці до поїздки, спасибі всім хто зміг поїхати. Всі ми молодці. Я дуже радий, що познайомився з вами.

Dray

Фото з поїздки в нашій галереї

Хонда Сім'я

теги: дитбудинок красний хутір допомога сім'я