Зустріч Українських і Білоруських Хондаводів у Чернігові 25 березня 2007

як це було (очима очевидця)

дві групи хонд зібралися неподалік від метро Лісова раннім ранком (6:30 за старим часом) думаючи, що майже ніхто не здолає такий ранній підйом. як тільки колона рушила, одразу стало видно, що рух серйозний - світло фар сяяло до горизонту

о дев'ятій ранку урочисто зупинилися на Червоній Площі і дізналися, що для білорусів поки червоною є площа перед українською митницею. там, як зазвичай, у цей час влаштували пересменку. скориставшись тимчасовим вікном, вирішили заглянути до місцевого McDonalds і зробити йому тижневу виручку за півгодини.

переді мною в черзі стояв місцевий дідусь (D) єврей у капелюсі,
наївно думаючи, що він зайшов до ресторану (адже так написано на вивісці). далі йде діалог:

D: - що у вас можна поїсти?
McD: - картоплю
D: - а з чим картоплю?
McD: - картопля у нас фрі
D: - так з чим все ж таки картопля?
McD: - картопля фрі - без нічого
D: - так що у вас можна поїсти?

далі нам показали: курган, тюрму, прокуратуру, місцеву податкову, історичний музей.

головною визначною пам'яткою історичного музею є роги, з якими багато представників сильної статі бажали сфотографуватися. у одного з мафіозі прокинулася пристрасна тяга до шаБЕЛЬ, але поцілувати шаБЛЮ йому не дали. зате ноту «мі», якою звучить місцевий дзвін, наші красуні одразу розгадали.

на валах є гармати, націлені на київську трасу. але як з'ясувала мафія, насправді це зовсім не гармати, а фалоімітатори. найкраще вони виглядають як природний подовжувач пеніса. максимальне задоволення отримує партнер(ка) який знаходиться з іншого кінця стволу.


За іграми з гарматою з нескриваною зацікавленістю та задоволенням спостерігав місцевий дідусь-божий кульбаба. На середині Акту він запитав: - А де можна придбати квитки на це шоу?
Екскурсовода в цей час вже ніхто не слухав і вона визнала за краще вдалитися до Музею

головним збоченцем все ж є Бадж, що всівся на шию панові Шевченку і схиляв його до мінету.

про печери і ресторан з циганами писати не будемо. хай ті хто не був з нами - заздрять

До групового фото на Болдиній горі підоспів ВаванчеГ. Нічка у нього явно вдалася, чого не можна сказати про підйом на гору. Монолог від ВаванчеГа, що оглядає околиці: - А краса то яка! Ось і нам вночі таксист красу показував: відвіз нас кудись, не знаю куди, вийшов я, відчуваю - краса навколо! Знати б, ДЕ ми були? Нічого не пам'ятаю, але було красиво! Треба ще раз у Чернігові побувати, тільки тверезим!"

До Антонієвих печер підоспів і suXov, вони з ВаванчеГом разом вночі гуляли. Але на екскурсію до печер він спізнився, зробив самостійну спробу відшукати ВаванчеГа в печерах, невдало. Вийшовши з печер запитав, хто це стільки накопАв. Кажу, св.Антоній. Ну, каже, він реально Антоніо-екскаватор

Підведемо підсумки. Як би там не було, цілі, поставлені перед поїздкою, можна вважати досягнутими:

1. Знайомство з визначними пам'ятками стародавнього міста (церкви, собори, монастирі, пам'ятники і т.д.)
Побачили не все, але основне, припали до коренів, підвищили свій культурний рівень, створили заділ на майбутнє.
2. Популяризація ХондаРуху в найпівнічнішій області України
ІМХО, патріархальний Чернігів надовго запам'ятає Хондапроїзд Та і лав форумчан-чернігівців побільшало! Giveme5, Іро, може варто подумати про видачу наклейок? Судячи з флейму, Чернігів стає містом, в якому хочеться побувати ще
3. Зміцнення братніх зв'язків між українськими та білоруськими хондаводами.
Черговий крок до слов'янського братерства зроблено! Тому пропоную українсько-білоруські ХондаЗв'язки зробити щорічними! І проводити їх у Чернігові, наприклад, у вересні, у пансіонаті на березі Десни.

фотографії зі зустрічі

враження від поїздки